Північний регіон
м. Київ
Це співак високої сценічної культури, чудовий інтерпретатор творів українських композиторів. І недаремно до Василя Бокоча часто звертаються композитори з проханнями, аби він став першим виконавцев їхніх творів.
Від батьків Василеві дістався чудовий голос. Він завжди із великим задоволенням брав участь у різних концертах аматорів.
Народився Бокоч Василь Андрійович першого березня 1945 року в селі Вільхівці Тячівського району Закарпатської області. Свій творчий шлях почав у грудні 1961 року. В м. Хуст, під час гастролей Черкаського народного хору по Закарпаттю, талановитого юнака помітив керівник колективу. І після прослуховування Василь був прийнятий на роботу артистом хору, а вже з травня цього ж року солістом де працював до 1964 р.
У 1964-67 рр. - служба в армії, яка проходила в ансамблі пісні і танцю Київського військового округу. Після строкової служби працював солістом ансамблю і одночасно навчався в Київській консерваторії в класі професора Д. Євтушенко. У 1973р., закінчив консерваторію за фахом - оперно-концертний співак.
У 1971 р. - гастролі у Великобританії.
Здобув золоту медаль "Х Всесвітнього фестивалю молоді і студентів" у Берліні (1973р.), став лауреатом Республіканського конкурсу сучасної пісні (І премія).
У 1973-77 рр. - соліст Центрального ансамблю радянських військ у Німеччині.
Знявся у фільмі кіностудії "Дефа", де співав у супроводі симфонічного оркестру м. Лейпціг арію Євгенія Онєгіна із одноіменної опери П. Чайковського та російські романси. Виступав у концертній програмі інтербачення в телепередачі "Золота нота" (НДР).
У 1978 р. - соліст чоловічої капели ім. Ревуцького.
З листопада 1978 року - соліст музичних колективів Національної радіокомпанії України. За цей час записав сотні творів української і міжнародної класики, зокрема, камерні твори Ф. Ліста, Й. Брамса, Ф. Шуберта, Р. Шумана, М. Лисенка, В. Костенка, Б. Лятошинського; авторські та народні пісні: опера "Опришки" П. Омельчука, де Василь Бокоч виконав головну партію Довбуша, фольккантата з трьох частин на теми чумацьких народних пісень В. Рунчака; стрілецькі пісні та пісні, присвячені УПА, інші твори.
Василь Бокоч отримав звання - заслужений артист України, а за високі досягнення йому було присвоєно звання - народний артист України.
Записав до Фонду Українського радіо біля 500 муз. творів, серед яких: українська і зарубіжна класика, народні пісні, цикли стрілецьких та повстанських пісень, десятки авторських пісень.
У 1991 р. Василь Бокоч виступає в містах Канади з сольними концертами, присвяченими святкуванню 100-річниці поселення українців у Канаді.
Чарівний голос співака чули: в Англії в 1971 р., в Канаді в 1985-91 роки, де два роки поспіль був учасником фестивалю "Український день" в м. Торонто в "Onterio plase". В 1989 році брав участь у Всесвітньому фестивалі в Сопоті (Польща), де виконував українські пісні, брав участь в трьох музичних фестивалях Словаччини, в музичному фестивалі в Ірландії в м. Дубліні в 1992 р. Був на фестивалі лемківської пісні "Лемкофестиваль" в США в 1987 році.
Знявся на студії "Укртелефільм" у трьох фільмах "Пісні до батька", який знімався у рідному селі, "Співає В. Бокоч" і "Романси Ю. Мейтуса".
Випущені у світ 90-хвилинні аудіоальбоми, два з яких ("Концерт з Києва" і "Дарую пісні з з любов'ю") тиражовано в Канаді, один ("З любов'ю до рідного краю") - в Україні.
У 2002 р. - у Києві в Будинку вчених відбувся сольний концерт Василя Бокоча, присвячений 40-річчю творчої діяльності митця.
Співак має дуже різноманітний репертуар. Та найбільше Василь Бокоч любить виконувати народні пісні, що стали животворним джерелом його творчості.