Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

Олесько - селище міського типу Буського району. Його територія заселена була ще в бронзову епоху. Перша згадка про Олесько, поруч з великими містами Волині - Луцьком і Володимиром, відноситься до 1366 року. Саме тоді воно потрапило у володіння Олександра Коріатовича. Але з 1370 р. Олесько знову під владою литовського князя Любарта. Потім недовго ним володів угорський король, тоді знову литовці.
Розміщене на важливих торгових шляхах, місто інтенсивно розвивається, хоч і потерпає від татарських нападів. У 1431 р. Олесько стало опорним пунктом у боротьбі проти польських феодалів, що намагались захопити волинські землі. Боротьбу очолив Іван Преслужич. Замок було захоплено лише в кінці наступного року.
З 1441 р. Олеська волость у власності магната Яна з Сєнна. Тоді ж місто одержало магдебурське право. Замок став притулком для навколишніх жителів під час частих татарських нападів.
Було Олесько і в центрі торгової конкуренційної боротьби зі Львовом. Остаточно переміг Львів. Олесько занепало, його українське населення зазнавало дискримінації.
1606 р. місто і замок перейшли до рук руського воєводи Яна Даниловича, який, замість дерев'яного, спорудив новий кам'яний замок. Тут народились майбутні польські королі: у 1629 р. - Ян Собеський, а 1639 р. - Михайло Корибут-Вишневецький.
1648 року в час походу Б. Хмельницького місто здобули козаки. Після цього замок занепадає, хоча у 1680-х рр. Ян III Собеський відбудовує замок і перетворює на розкішну резиденцію з великим парком.
У 20-х рр. XVIII ст. в Олеську діяла українська парафіяльна школа. У 1772 р. Галичина переходить під владу Австрії, хоча піднесенню економічного рівня містечка це не сприяло.
У 90-х рр. XIX ст. дещо пожвавлюється економічне життя містечка. Ще у 1882 р. засновано тут кредитний банк. В замку розмістилася школа. 1898 р. в Олеську організовано перше у Східній Галичині товариство "Сільський господар", яке сприяло поширенню землеробської культури.
У 1911 р. мешканці Олеська брали активну участь у спорудженні пам'ятника М. Шашкевичу поблизу Олеська на Білій Горі. Дуже потерпіло містечко у Першу світову війну. Більшість ремісників містечка (муляри, столярі, бляхарі) влітку йшли на заробітки до Львова і на Волинь, а взимку сиділи без роботи.
Вересень 1939 р. приніс московських большевиків, яких 1 липня 1941 р. замінили німецькі окупанти. Німці вивезли більшість чоловічого населення на роботу до Німеччини. З 1944 р. - містечко знову у складі радянської України, а з 1991 р. - в складі незалежної української держави.
Визначні пам'ятки:Парафіяльний костел, споруджений у другій половині XV ст., перебудований близько 1625 р., відреставрований у 1960 р.
Ратуша та купецькі будинки XVIII ст. - залишки колишньої ринкової площі.
Олеський Замок. (XIII-XVII ст.) Тепер відділ Львівської галереї мистецтв.
Монастир і костел капуцинів XVIII ст. (Архітектор А. Добровольський), тепер тут розміщені фонди Львівської галереї мистецтв.