Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

 За часів Австрійської імперії ці землі, яки належали релігійному фонду, були передані в 1780 р. російським старообрядцям, яки й поклали початок новому єтносу - так званим липованам. Вважають, що ця назва виникла від традиції носити плетені з липової кори лапті.
У 1785 р. липовани заснували тут чоловічий монастир, а у першій половині XIX ст. Біла Криниця набула відомість як притулок втікачів з Росії, Польщі, Австрії і Молдавії - тут не велись метричні записи, заборонені релігією старообрядцев, тут приймали втикачів і дезертирів.
Посилення гонінь на старообрядців у Росії при царі Миколі І привело до створення незалежної цервовної ієрархії за кордонами Росії,- в 1844 р. австрійський імператор Фердинанд І видав дозвіл на відкриття ієрархії і жіночого монастиря в Білой Криниці, а у 1846 р. першим білокриницьким митрополитом був проголошений боснійський православний єпископ Амвросій.
Білокриницький оплот старообрядства в другій половині XIX — на початку XX ст. набуває статусу символа безкомпромісної віри. Їм цікавилися і підтримували Л. Толстой, О. Герцен, М. Огарьов, М. Бакунін, В. Короленко і багато інших представників інтелектуальної еліти того часу.
У 1900 році в Білій Криниці починається будівництво собору старообрядців на гроші одного найбагатших московських купців Г.Овсянникова. Його зводили протягом 8 років, витративши півмільйона рублів золотом, а всі будівельні матеріали та деталі привозили з Москви, лише збираючи на місці. Іконостас виготовили різьбярі з Володимира, у ньому й до тепер є ікони кисті стародавніх володимирських, палехських і новгородських майстрів.
Так у 1908 р. було побудовано Успенський собор, в декоративному оформленні якого чітко просліджуються риси російської архітектури XVII-XVIII ст. Собор виконаний у найкращих традиціях древнього московського зодчества і не має аналогів в Україні. Зовні він повністю покритий глазурованими черепицею і цеглою, що не втратили своїх якостей дотепер.
На базі комплексу створено музей старообрядництва.
Село споконвіку мало типово російський вигляд з рубленими будинками, дерев'яними парканами та обов'язковою лазнею "по-чорному".
Вот як описує І.Чеховський старообрядців-липован:
"Традиційно релігійні уявлення і перестороги пронизували весь побут липован. Наприклад, якби іновірець доторкнувся клямки дверей, її слід було б негайно витерти. Собаку до хати не годилося впускати - інакше оселю доводилося б освячувати заново. Однак у наш час світське давно вже проникло крізь крихкі шати, якими старообрядці впродовж століть намагалися захистити світ своєї віри від навколишньої скверни. Погляди на довколишній світ нинішніх липован узгоджені з вимогами часу.
Незвичними можуть видатися деякі культові атрибути, які у липован у широкому вжитку. Це, зокрема, лeстовка - різновид чоток, але виготовлених із сукна; вони нагадують мініатюрний патронташ зі ста петельок. А, б'ючи поклони, липованин опирається для зручності на спеціальну подушечку - подручник. Церква в центрі уваги, адже з нею старовірець нерозривно пов'язаний від народження до смерті. Тут на восьмий день, у присутності двох (лише двох!) хрещених батьків, хрестять новонародженого. Перше таїнство відбувається, як належиться, тобто немовля повністю занурюють у купіль. Якщо потрібно охрестити дорослого - наприклад, іновірця (це практикували раніше в разі змішаних шлюбів), то обряд відбувається у річці - згідно з біблійною традицією. У церкві чи біля неї липовани відзначають усі головні свята календарного року (точнісінько такі ж, як і в православних). Одним із найбільших є Паска, однак саму обрядову випічку - паску - святять не в кошиках, а в спеціальних обрядових хустинах. (стаття з газети "Час 2000")".

ПАМ'ЯТКИ
Космодаміанівська церква (1740 р.) - кам'яно-дерев'яна, перебудована в XIX ст.
Успенський собор (1908), в стилі російської архітектури XVII-XVIII ст