Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

 
Перша згадка про поселення датується 1784 p. Його назва походить від слова "дженіче", що при перекладі з турецької означає "тонкий". Перша назва - Усть-Азовськ -, що була надана першими слов'янськими поселенцями, не закріпилась.
В 1835 р. від Генічеська до Феодосії прокладено поштовий тракт Арабатською Стрілкою, закладено порт, а вже через два роки поселення одержало статус містечка. Згодом в зв’язку з виникненням залізної дороги та інших торгових шляхів к місті осіли торговельні представники з різних країн. Саме тоді був споруджений п’ятиповерховий млин — один з найбільших на півдні України.
Генічеськ був одним із найважливіших тилових центрів під час Кримської війни 1853-1856 р., а в 1855 р. зазнав руйнівного нападу ворожої ескадри. В 1903 р. Генічеськ став містом. У 1938 р. жителі Генічеського району і Махарадзевського району Грузинської РСР уклали договір про соціалістичне змагання, що мало широкий розвиток в ті роки в СРСР. А до двадцятилітнього ювілею змагання грузинська сторона подарувала місту пам'ятку "Дружба народів" (1958 p., скульптор Д Урушадзе).
Нинішній Генічеськ — невелике затишне курортне місто, через яке пролягає шлях на самий довгий (майже стокілометровий) "дикий" пляж Азовського моря, розташований на Арабатській Стрілці. Кожного, хто приїжджає до Генічеська вперше, дивує розкішна зелень вулиць та дворів. Навесні місто потопає у рожевому цвіті абрикосів та білопінному цвітінні квітів