Східний регіон
Зміївський р-н
Харківська область
Ця місцевість була заселена ще у скіфські часи. Про це свідчать залишки городища і поселення V—III ст. до н.е. Також тут збереглося ранньослов'янське городище (VI—VII ст.).Але нинішнє село біля переїзду через річку на тракті Харків-Зміїв, вочевидь, веде свою історію з XVIII ст.
Церква із червоної цегли (початок XIX ст.) є домінуючою спорудою Водяного. Вона вражає величчю на тлі скромної сільської забудови. Це прекрасний зразок так званого цегельного стилю культового будівництва, який доволі широко розповсюджений на Слобожанщині в XIX — початку XX ст. У таких спорудах основою була майстерність мулярів, які зводили їх, і архітектурні претензії замовників. В цьому сенсі волинська церква не дуже вигадлива та претензійна, але вона стає головною спорудою створеного в 1990-і роки Свято-Борисо-Глібського жіночого монастиря Української православної церкви, що користується великою популярністю у парафіян всієї округи.
По дорозі до Харкова дорога стрімко спускається з пагорба, огинає невелику монастирську територію, раптово відкриваючи мальовничий вид на долину р. Уда, який вартий уваги.