Західний регіон
Борщівський район
Тернопільська область
Поблизу Монастирка виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, раннього залізного віку, черняхівської та давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1600, коли маґнати Потоцькі заснували монастир; збереглися руїни (нині триває відбудова).
Відомо своїм печерним монастирем, заснованим ще в IX ст. ченцями-відлюдниками на місті ще давнішнього язичеського жертовного храму (тому й печеру звали Язичеською).
ПАМ'ЯТКИ:
СКЕЛЬНИЙ ХРАМ розташован на висоті 80 м над рівнем р. Серет в природному гроті. Вважають, що храм діяв до кінця XVII ст., та в наслідок пожежі припинив існування. Землетрус у XVIII ст. частково зруйнував храм.
Перед храмом на трьох кам'яних опорах лежить вапнякова плита, на якої вирізьблено хрест та чашоподібні заглиблення у формі сузір'я Великої Ведмедиці, з’єднані водостоками.
ЦЕРКВА КОЛИШНЬОГО ВАСИЛІАНСЬКОГО СВЯТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКОГО МОНАСТИРЯ, 1560 р. у другій половині XVII ст. монастир був зруйнований козаками, а 1735 р. — відновлений Яном Потоцьким