Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

З першої половини XVI ст. власниками Губкова були Семашки, у XVII ст. переходить до Даниловичів, потім - Цетнерів.
Уперше замок був зруйнований в 1504 р. кримськими татарами, а потім - козаками С. Наливайка в 1596 р. Трагічною для губківського замку стала Північна (російсько-шведська) війна. В 1708 р. містечко було повністю знищене шведськими військами.
Уцілілі його жителі залишили Губків і переселилися на кілька кілометрів униз за течією р. Случ, де й заснували поселення Людвіполь, що в 1946 р. було перейменоване на Соснове.
Існує легенда про губківський замок, де мешкав князь, у якого була дуже гарна донька. Вона покохала бідного хлопця з другого берега річки. Князь заборонив їм зустрічатися й посадив доньку у найвищу вежу замку. Однак уночі дівчина і хлопець ставали соколами і вилітали на зустріч. Довідавшись про це, старий князь прокляв молодят і вони навіки залишилися птахами й оселилися в горах, які відтоді стали називати Соколиними.
Минувши Княжу гору, залишки давньоруського городища, можна потрапити до підніжжя піщаної гори, яку люди назвали "Дзвонецькою горою". Місцеві жителі розповідають, що якщо в сонячну погоду прикласти вухо до землі, то чути відголос дзвонів. Тому і назвали гору "Дзвонецькою". На вершині гори стоїть великий кам'яний хрест - давня єврейська могила, - який похилився від "тяготи століть".
За природні красоти цих місць околиці Губкова називають Надслучанською Швейцарією. Лівий берег, вкритий густим лісом, навислі над долиною гранітні скелі і річкові перекати створюють тут дивної краси пейзажі. На схід від села Соколині гори заганяють русло ріки у вузьку каньйоноподібну долину.