Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

Засноване в XIV столітті. Як місто Гоща набуло статус в 16ст. Володіли Гощою родини Кирдеїв-Гойських. Ще на початку ХХ ст в північній частині міста прослідковувалися вали та були рештки старого замку. Тут в школі в 1600 навчався Дмитро Самозванец. В 17ст Гоща належала воєводі «миротворцю» Адаму Киселю. Декілька разів на Гощу нападали повстанці та козацькі вантажки наводили на мешканців, особливу іудеїв страх. В 1775р володіли Ланевичі, а в 19 ст власникиами були Валевські. Валевські в Гощі мало одну з найбільших овчарень на Волині (близько 3тис овець) а також стайні на 300 коней.

До 17 вересня 1939р місто належало повіту ровенському воєводства волинського. Тут розміщався охоронний прикордонний батальон «Гоща» Гоща набула статус смт в 1959р Заснований був смоленською каштелянкою, княгинею Регіною Соломирецькою-Гойською в 1639р. При чому навіть в книгах луцького замку був запис для кого саме цей монастир призначався – “для іноків та приємників грецького віросповідання, які не знаходяться у єднанні з римською церквою, а підлягають під послушання св.Отця Константинопольського патриарха”. Монастирю засновниця подарувала село Курозван та його маєтності. При монастирі одразу була заснована школа. Опікувався школою сам Петро Могила – митрополит київський і галицький. Ректором школи був на той час Інокентій Гізель, згодом він став ректором Києво-Могилянської колегії та архімандритом Києво-Печерської Лаври. У 18ст монастир стає уніатським. Тоді первісний вигляд храму монастиря було змінено. А виглядала церква Архістратига Михаїла так. Храм був тридільним та тиверхим зі склепом під навою та апсидою. Структура була гармонійною та простою Саме в простоті і була довершеність. Кожен з трьох обємів в інтерєрі мав вигляд невеликого купольного залу, проте сприймався цілком споріднено завдяки високим подвійним аркам. Відлуння готичного стилю позначилося на стрільчатій формі вікон нави та апсиди.

Але зі зміною церковних господарей храм зазнає перебудов щоб вигляд нагадував католицькі храми. Так стіни бабнцю та апсиди були надбудовані до одного рівню. Обєми перекрили двосхилими дахами. Кути обємів та східний фасад апсиди були прикрашені пілястрами.

Повернення храму до православного у другій половині ХІХст не відтворило його, а навпаки погіршило вигляд. Над центральною півсферичною банею, яка перекриває наву, збільшили висоту парапету і над ним звели незгарбний фальшивий деревяний верх.

В оздобленні храму поєднується елементи ренесансу та бароко. У ризниці Михайлівської церкви зберігається портрет фундаторки Регіни Соломирецької-Гойської. На аркуші паперу, який тримає жінка в старовинному головному уборі і темній одежі, написано “Prawo na klasztor i skoly w Hoszcy. Roku 1639”. Художню цінність має запрестольна ікона у вівтарі та декілька стародруків, серед яких книга “Мінеї” 1761р видані в Почаївській лаврі.