Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

Ізмаїл (до 1856 року місто Тучков) — місто в Одеській області, адміністративний центр Ізмаїльського району. Розташований на південно-сході області на річці Дунай у 80 кілометрах від берега Чорного моря.

Ізмаїл стоїть на місці, де у IV-V сторіччях знаходилась грецька колонія Антиофілас. Потім там виникло поселення «Сміл». За деякими даними ще у 360 році римський картограф Касторій позначив Сміл на своїй карті.Також фіксують варіант назви «Сініл» — так у Середньовіччі називали поселення генуезькі купці. Після створення та експансії Османської імперії у XVI ст. цю територію захопили турки і на виникла фортеця, яку назвали «Ішмаел» (Ізмаїл). Деякі дослідники вважають, що таким чином турки просто пристосували до своєї мови назву «Сміл».

Місто-порт на Дунаї з поліетнічному населенням: тут живуть росіяни, українці, болгари, молдавани та представники ще кількох десятків національностей. І історія в міста теж багатонаціональна: початок Ізмаїлу поклала давньогрецька торгова факторія антифа. З часом її зайняли римляни і перейменували на Сморніс. Слов'янські племена углічей, які поселилися тут в ІХ ст., Назвали місто Сміла (Сініл). Місто входило до Галицько-Волинська держава, поки що в XIX ст. не потрапив під юрисдикцію Молдавського князівства. З 1538г. тут протягом 274 років заправляли турки, вони ж і збудували в Сініле фортецю, а місто перейменували на Ішмасль ( "почуй, Боже"). Кінець XVIII століття - час виснажливих російсько-турецьких воєн. Ізмаїл дістався імперії Романових лише після війни 1806-1812гг. Вже в 1813г. тут урочисто відкривають російський порт, який невдовзі потіснить сусідів-конкурентів у Аккермане і Рені. В Бессарабії потягнулися переселенці-колоністи, яких чекали обіцяні царем пільги та свобода віросповідання. Але Кримська війна внесла в царські плани свої корективи: місто знову дістається Порті, поки не ввійде в Російську імперію в 1877г. І знову ненадовго: з 1918 по 1940р. ця територія була в складі Румунії. Таке часте зміна держав пояснюється просто: саме в Ізмаїлі сходилися торгові шляхи з Галац, Хотина, Бендер і Кілі.

В радянські часи Ізмаїльський порт став одним з найбільших на Дунаї. На жаль, від легендарної фортеці, яку штурмом брали війська О. Суворова в 1790г., Зараз майже нічого не залишилося: по мирному договору 1856г. її підірвали. На території форпосту зараз розташована мечеть XVI ст., Де працює діорама штурму Ізмаїла. Славні часи ... Суворов надіслав туркам ультиматум: «Я з військами сюди прибув. Двадцять чотири години на роздуми про здачу - воля, перший мій постріл - вже неволя, штурм - смерть ». На що командувач гарнізону Айдозлі-Мехмет відповів: « Скоріше Дунай зупиниться в своєму протязі, і небо впаде на землю, ніж здасть Ізмаїл ». Він був упевнений: твердиня, укріплена французькими та німецькими військовими інженерами, вистоїть. На 11 бастіонах караулить 260 гармат. Гарнізон складався з 35 000 воїнів. Суворівське солдати захопили фортецю за один день, і в цьому їм допомогли козаки під командуванням отамана Антона Головатого, який першими увірвалися в фортецю. До речі, у наступному штурмі Ізмаїла в 1808г. брав участь автор "Енеіди" Іван Котляревський.

У 1891г. тут записував Бесарабський фольклор Максим Горький, а наступного року в Ізмаїл приїхав Михайло Коцюбинський, який пізніше напише збірку «ессарабскіе оповідання». 1897р. - Візит в Ізмаїл письменника В. Короленко. В Ізмаїлі працюють музей О. Суворова, філіал Одеського краєзнавчого музею, філія Одеській картинній галереї, Будинок художника. Туристів чекають готелі "Дунай", "Грін Холл", "Ізмаїл", "Гостинний Двір" та "Фієста".