Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

Лисича́нськ — місто на Слобожанщині. Має обласне значення в Луганській області України, одне з найдавніших міст Донбасу й важливий промисловий центр

У середині XVIII ст. для захисту від татар на цих землях було утворено військові поселення з гусарів Бахмутського полку.

Після руско-турецкої війні та приєднання Криму до Росії у 1783 землі роздали офіцерам, а солдати набули статусу селян. Поклади кам'яного вугілля, які відкриті тут на початку ХVІІІ ст.

Місто Лисичанськ засновано у 1710 році, його справедливо вважають колискою Донбасу. Саме тут, у Лисичій балці, більше двохсот років тому за указом Катерини II було закладено перший у Донбасі рудник, що поклав початок промисловому видобутку кам’яного вугілля. Протягом 48 років, починаючи з 1796 року, Лисичанськ видавав 84 відсотки вугілля, видобутого усім Донбасом, а з 1804 року був єдиним вуглевидобувним містом. Наприкінці XVIII століття в Лисичанську для Луганського ливарного заводу з кам’яного вугілля випалювали кокс. Це був перший кокс на мінеральному паливі. Перший рудник, перша шахта, перший досвід гірничої справи і виплавлювання чавуну на мінеральній основі – тільки цього було б досить, щоб вважати Лисичанськ одним із найбільш видатних в історичному плані міст Луганщини.

У 1892 році, коли був пущений содовий завод, місто стає місцем зародження хімічної промисловості. Завод “Донсода” став найбільшим підприємством галузі, яке на рубежі ХХ століття давало 80 відсотків усієї соди, що вироблялася в царській Росії, і він займав друге місце в Європі з випуску цієї продукції.