Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

 На південному сході села Халеп’я, в урочищі Коломийщина виявлено класичне поселення трипільскої культури. На глибині 30 – 40 см знайдено залишки жител, які були розташовані двома концентричними колами. Не роблячі укріплень у вигляді валів і ровів, давні жителі досягли таким плануванням будинків своєрідної замкненості свого поселення. Древнє поселення займало досить велику територію. Діаметр зовнішнього кола дорівнює 170 – 200 м, внутрішнього – 50-60 м. Вільна від будівель площа в центрі використовувалась для загону худоби. Окремі будівлі розташовувались близько одна від одної.
Розміри будинків не стандартні і, мабуть, відповідали чисельності сім’ї. Площа великих будинків досягала 135-140 кв. м. вони мали прямокутну форму і були поділені на 2 – 3 і більше приміщень. Долівка житла була вистелена випаленими глиняними плитами, іноді в кілька шарів. Стіни та внутрішні перегородки зроблено з дерев’яного плетеного каркасу, обмазаного глиною. Покрівля будинків двосхила, з солом’яним покриттям.
Давньоруське місто Халеп, з яким ототожнюється городище на околиці сучасного села з майже ідентичною назвою, вперше згадується у літописі під 1093 р. У своєму "Повчанні дітям" Володимир Мономах пише:
" ... на Стугні билися ми з половцями до вечора, билися коло Халепа, города над Дніпром, а потім мир уклали з їхніми князями". Як фортифікований "город" Халеп виник у XI ст. Згадується Халеп у літописах і в XII ст. Так, літа 1136-го, чернігівські князі Ольговичі взяли його разом із Треполем:"взяша Треполь и Халеп пуста". Халеп був зруйнований татарами в 1240 р.
3алишки літописного міста розташовані в північно-східній частині села, на високому правому березі Дніпра.
Відоме городище з XIX ст. Про нього писали Л. Похилевич, В. Антонович. У виданій у 1895 р. книзі В. Б. Антоновича "Археологическая карта Киевской губернии" читаємо:"В селе есть городище, часть которого обвалилась в Днепр. У села расположено 7 больших и более 100 малых курганов".
У 1971 р. експедиція Інституту археології АН УРСРпід керівництвом В. Й. Довженка провела дослідження на території городища.
Було виявлено залишки жител, господарчі ями.
Городище постійно підмивається водами Канівського водосховища. Внаслідок розмивів значна частина городища зсунулася в заплаву Дніпра. В оголених місцях чітко видно культурний шар та контури заглиблених споруд.