Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

 Біла Церква знаходится на місці давньослов’янського міста Юр'єва (Гюргева), заснованого у 1032р. Ярославом Мудрим, та зруйнованого в XIII ст. монголо-татарами.
Нинішня назва вперше зустрічається 1334.
Після відбудови місто перейшло під володіння Литви, а згодом — Литовсько-Польської держави. В кінці XVI ст. жителі Білої Церкви брали активну участь у повстаннях під проводом К. Косинського, С. Наливайка. Тісно пов'язана історія міста з національно-визвольною війною 1648-54. У 1651 Б. Хмельницький уклав тут Білоцерківську угоду з Польщею. Після 1648 – полкове місто Білоцерківського полку.
За часів Української революції 1917-21 – центр руху Вільного козацтва. В роки Другої світової війни місто було окуповано гітлерівцями, визволено у січні 1944.
Головною визначною пам'яткою міста є старовинна садиба польських магнатів Браніцких, з величним дендропарком "Олександрія".

ПАМ’ЯТКИ:
СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР, 1833-39. Споруджений в стилі класицизму. (Вул. Га-гаріна,10).
СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА, 1706. Завершена 1852. Незвичайна асиметрична композиція. (Вул. Гагаріна,10).
КОСТЕЛ СВ. ІОАНА ПРЕДТЕЧІ, 1812. Збудован на Замковій горі на місці собору м. Юр'єва. Класичний римсько-католицький костел з портиками коринфського ордена (майдан Соборний, 4.)
Зимовий палац, поч.XIXст (бульвар Олександрійський, 7).
ТОРГОВІ РЯДИ, 1809—1814 рр.: Торгова площа.
БУДИНОК ДВОРЯНСЬКИХ ЗБОРІВ, к.XVIII – поч.XIXст.: б-р Олександрійський, 5.
АНСАМБЛЬ СПОРУД ПОШТИ, 1825—1831 рр.: б-р Олександрійський, 41—45.
ПАЛІЄВА ГОРА (пам’ятка археології), Городище, XII-XIII ст. 
  ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК "ОЛЕКСАНДРІЯ" (Сквирське шосе; тел. (04463) 4-05-4).
Це пам'ятник садово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку XIX сторіччя (Архіт. Д. Ботані, Мюффо, садівник А. Станге.). Закладений у 1793-1799 рр. як припалацевий парк родини графа Браницького, має великий архітектурний ансамбль.
В кінці 18 сторіччя польський король Станіслав Серпень подарував місто Біла Церква великому гетьману Польщі Ксаверію Браніцкому, дружина якого - любима камер-фрейліна імператриці Катерини ІІ і племінниця світлого князя Потемкина, графиня Олександра Енгельгард, - вирішила побудувати на березі ріки Рось палац і грандіозний парк, що змагається з палацово-парковими ансамблями Петербургу. Будівництво обійшлося власникам в 4 мільйони рублів, - нечувана на ті часи сума! Але мети своєї вони досягли - пишність «Александрії» вражає.
Парк створювався на основі природної діброви в модному в той час англійському романтичному стилі. І через двісті років приваблює багатством флори - понад 600 видів екзотичних дерев та кущів, невимушеною красою його алей, галявин, водяного дзеркала ставків. Краса парку захоплювала Гаврилу Державіна, Олександра Пушкіна, Тараса Шевченко, Адама Міцкевича, членів імператорської родини і декабристів.
Під час революції 1917 р. і громадянської війни палаци і територія парку були зруйновані, вирубано багато цінних дерев. Після передачі "Олександрії" у 1946 р. у ведення Академії наук почалося її поступове відродження. Відновлено колонаду "Місяць", китайський місток, обновлена мережа алей і доріжок, реставровані збережені скульптури.