Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

 Місто під назвою Унг згадується і в угорській хроніці «Геста Гунгарорум» як резиденція слов'янського кн. Лаборця, страченого угорськими військами 896 на березі р. Свір-жави (нині р. Лаборець у Східній Словаччині). Місто в різні часи носило також назви Онгвар, Гунгвар, Унгуйвар, Унгвар. Ужгород захищала міцна фортеця. 1080 орди половецького хана Кутеска спустошили весь край, але взяти замок не змогли. Зате у середні віки місто неодноразово руйнувалося під час війн Габсбургів з Трансільванським князівством. В ХІ-ХШ ст. був власністю угорських королів, потім ним володіли феодали Амадеї, Другети, Верчені. Наприкінці 1648 сюди прибув тритисячний загін козаків, який супроводжував посольство Б. Хмельницького до трансільванського кн. Д. Ракоці.
У 1919 Ужгород стає центром Підкарпатської Русі у складі Чехословач-чини, а з осені 1938 — Карпатської України, з 1946 — Закарпатської обл. у складі України. В сер. XVII ст. сюди була переведена з м. Гуменного (нині східна Словаччина) єзуїтська колегія та гімназія. Згодом гімназія вийшла з-під опіки єзуїтів і стала головним середнім навчальним закладом Закарпаття. У наступному столітті тут відкривається духовна і вчительська семінарія.
З 1921 по 1930 в Ужгороді працював український народний театр. У 1945 тут відкрився університет — перший на Закарпатті вищий навчальний заклад. З 22 січня 1946 р. Ужгород став центром Закарпатської області
ЦЕРКВИ, ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ Й АРХІТЕКТУРИ
ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР, 1646. Споруджений як собор монастиря єзуїтів. З 1773 — греко-католицький. 1858 іконостас перебудований у стилі барокко. Через 20 років здійснено складне зовнішнє переоформлення. На поч. XX ст. собор розписував закарпатський художник Й. Бокшай. В радянський період був переданий Російській православній церкві. Тепер повернутий українським греко-католикам. (Вул. Капітульна, 9).
ГОРЯНСЬКА РОТОНДА, XII ст. Храм у формі шестигранника з могутніми стінами завтовшки 2-2,5 м. Збереглися фрески, виконані в 1360-70.
ЗАМОК-ФОРТЕЦЯ, XXVI ст. Споруджений на місті граду давньоукраїнського кн. Лаборця. Сучасного вигляду набув після перебудови у XII ст. Тепер тут знаходяться обласний краєзнавчий музей, картинна галерея. (Вул. Капітульна, 33).
НЕВИЦЬКИЙ ЗАМОК (руїни), XIII ст. (Вул. Добрянського, 3).
Будинок лісництва, XVII ст. Колишній поміщицький будинок, дах у стилі барокко. Тут у 1629 народився угорський поет І. Дьєндеші. (Вул. І. Дьєндеші, 8).
БУДИНОК ПРАВЛІННЯ УЖАНСЬКОГО КОМІТЕТУ, 1809 р.: пл. Жупанатська, 3.
ШПИХЛІР І ВИННИЙ ПОГРІБ, 1781 р.: вул. Ракоці, 2.
ДЕРЕВ'ЯНА ШЕЛЕСТІВСЬКА МИХАЙЛІВСЬКА ЦЕРКВА, 1777 р.: вул. Капітульна, 33а.