Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

 Територія сучасного міста була заселена вже в ІІ тис. до н.е. Житомир виник у найдавніші часи. Існує легенда, яка пов’язує його виникнення (884) та походження назви з ім’ям дружинника київського князя Аскольда –Житомира (Жидомира),, що не побажав підкоритися варягам та заснував на високому березі р. Кам'янки поселення. Є і інші твердження: тут збиралася людність із навколишніх місць на торг для обміну жита, яке добре родило в цій місцевості. Тоді з’явилася назва поселення „Житоміра” (міра хлібна, оскільки продаж хліба на вагу не існував, жито міряли т.з. колодою). Перша літописна згадка міститься в Густинському літописі і відноситься до 1362, коли Житомир разом з усією Київщиною був повойований литовським князем Ольгердом. Місто декілька разів стирали з лиця землі, зокрема війська хана Батия (1240). 1399 р. золотоординське військо хана Едигея, розгромивши литовського князя Вітовта, пограбувавли Житомир. У 1482 р. його спалили татари Менглі-Гірея.
1444 Житомиру надано Магдебурзьке право. 1471 – повітове місто Київського воєводства. У 16 ст. – типове місто-фортеця середньовіччя. 1569 р. за Люблінською унією місто перейшло під владу Польщі. 1686 р. Житомир став центром Київського воєводства. Після 1793 Житомир увійшов до складу Росії. З 1804 Житомир – центр Волинської губернії. 1923 утворений Житомирський округ, проіснував до 1925. У зв’язку з ліквідацією губернського поділу в 1925 Житомир – центр Волинського округу, який ліквідовано 1930, утворено Житомирський район з безпосереднім підпорядкуванням уряду УРСР. За часів Української революції 1917-21 у січні 1918 Житомир – резиденція уряду Української Народної Республіки. 1919-20 не раз ставав зоною запеклих боїв Армії УНР з більшовиками.
В роки Другої світової війни місто було окуповано нацистськими загарбниками, 31 грудня 1943 Житомир було визволено.
На березі р. Кам'янки. Пам'ятка археології другої пол. І тисячоліття. Збудоване племенами ранньозалізного віку.
СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР, 1864. На місці Василіянської церкви (1771). 1847 споруджено нову будівлю собору в старовізантійському стилі. Висота собору 53 м. (Вул. Перемоги, 14).
ЦЕРКВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. Один з найстаріших храмів Житомира.
МИХАЙЛІВСЬКИЙ СОБОР. Належить УАПЦ.
КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР СВ. СОФІЇ, 1737-51. В стилі пізнього ренесансу та барокко. 1801 капітально перебудований в стилі класицизму. Висота дзвіниці (1863) — понад 26 м. Один з пілонів прикрашає барельєфний портрет видатного піаніста і композитора Ю. Зарембського.( пл. Замкова, 2.)
КОМПЛЕКС СПОРУД ПОШТОВОЇ СТАНЦІЇ, сер. XIX ст.: просп. Миру, 72.
МАГІСТРАТ (РАТУША), к..XVIII- п..XIХ ст., (вул. Кафедральна, 5).Точна копія старої будівлі, зруйнованої у 1941 р..
СЕМІНАРСЬКИЙ КОСТЕЛ ЙОАННА З ДУКЛИ, 1842;
КЕЛІЇ ЄЗУЇТСЬКОГО МОНАСТИРЯ, 1724 р.: вул. Черняхівського, 2.
А також в місті є декілька музеїв, зокрема: Музей природи: вул. Кафедральна, 14; тел. (0412) 47-26-03.
Ботанічний сад Державного агроекологічного університету: вул. Корольова, 39; тел. (0412) 33-20-64.
Житомирський обласний краєзнавчий музей: пл. Замкова, 1; тел. (0412)37-44-58.
Літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка: пл. Короленка, 1; тел. (0412)22-16-31.
Художній музей: Замкова пл..1.
Житомирський державний літературний музей: вул. Бердичівська, 77.
Музей космонавтики ім. С. П. Корольова: вул. Дмитрівська, 5; тел. (0412) 37-20-30.