Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

 Місто бере початок від фортеці Кодаки (с.Старий Кодак), збудованої поляками у 1635, згодом зруйнованої. У 1787 кн. Г. Потьомкін на місці Запорізької слободи Половиця засновав місто і дав йому назву на честь Катерини II – Катеринослав. Павел І було перейменував місто на Новоросійськ (1796-1802), але у 1802 імператор Олександр І повернув місту назву Катеринослав, і воно стало губернським центром. Відкриття Катерининської залізниці 1873 (нині Придніпровської), що з'єднала Криворізький залізорудний і Донецький вугільний басейни, дало поштовх швидкому розвитку міста.
В період 1917-20 місто часто перебувало під контролем анархістської армії Н. Махна.
У Катеринославі народилася філософ і письменник О.Блаватська, поет М.Вороний, письменники Г.Епік, В.Підмогильний, І.Манжура, академік, історик Д.Яворницький, краєзнавець Я.Новицький, скульптор Є Вучетич. Місто відвідували І.Айвазовський, В.Бєлінський, О.Горький, Мате Залка, М.Костомаров, О.Пушкін, І.Рєпін, О.Толстой, Ф.Шаляпін та інші представники вітчизняної та зарубіжної культури. Під час Кримської війни, коли у місті було розташовано багато госпіталів, тут працював видатний хірург М. Пирогов.
ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ Й АРХІТЕКТУРИ
МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА, 1807. В стилі архітектури поєднані риси класицизму з єпархіальною архітектурою другої пол. XIX ст. У церкві збереглися розписи XX ст. (Вул. Жовтенят, 108).
СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР, 1830-35. Споруджений за проектом архіт. О. Захарова в клацистичному стилі. Реставрований в 1975.
ПАЛАЦ Г. ПОТЬОМКІНА, 1786. В 1952 реконструйований архітекторами А. Баранським, С. Глушковим і А. Мучником. 1961 став палацом культури студентів. (Парк ім. Т. Шевченка).
БРЯНСЬКА МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА, 1913-15. Цегляна. Характерна для архітектури поч. XX ст.
ПЕРША ЧОЛОВІЧА КЛАСИЧНА ГІМНАЗІЯ, 1861 р.: пл. Жовтнева, 2.
БУДИНОК ЗЕМСЬКОЇ ЛІКАРНІ, 1845—1847 рр.:пл. Жовтнева, 14.
БУДИНОК Катеринославського вищого гірничого училища ( нині Гірнича академія), 1899-1900, арх. О.Бекетов.: просп. К Маркса, 19.
БУДИНОК МІСЬКОЇ УПРАВИ, 1901 р.: просп. К. Маркса, 47
БУДИНОК ЗИМОВОГО ТЕАТРУ, (нині Російський драматичний театр ім..М.Горького), 1906-07, арх..Ф.Булацель, рек.1940-41: вул..Карла Маркса, 97.
БУДИНОК АНГЛІЙСЬКОГО КЛУБУ, 1870 р.: вул. Леніна, 3.
БУДИНОК ГУБЕРНАТОРА, 1840-50: вул. Леніна, 14.
ГОТЕЛЬ, 1912 р.: просп. К. Маркса, 66. Зразок стилю модерн.
СУКНЯНА ФАБРИКА, 1794 р.: просп. К. Маркса, 106.