Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

 Галич – стародане місто, вперше згадується під 1113 р. В давнину було укріпленим містом.
 Деякі науковці бачать у цій назві пам’ять про кельтів-галів, інші пов’язують її з місцем видобутку солі (від кельтського "гал" – сіль). Німецький мовознавець М. Фасмер виводить назву від слова «галка» – невеликий чорний птах. Існує думка щодо походження топоніма від найменування слов’янського племені галичь, а також низка інших версій, легенд, переказів.
За 6 км від сучасного Галича знаходиться село Крилос —це  колишній центр стародавнього Галича (1113).
 У середині ХІІ ст. сформувалася галицька архітектурна школа, що має свої яскраво виражені художньо-образні риси. На великій території, яку обіймав давній Галич та його околиці, розкопками виявлено багато кам’яних споруд, різьблених архітектурних фрагментів, орнаментованих керамічних плиток тощо. На відміну від інших давньоруських земель, де, в основному, застосовувалась хрестово-купольна система, в Галичі, також практикувалися споруди однонавні, зокрема, з круглою в плані центральною частиною, ротондональні, полігональні тощо. І у прийомах різьби, і в будівельній техніці можна помітити близькість до романської архітектури сусідніх із Галичем країн, передусім, Угорщини, Польщі та Моравії. Дуже цікавою особливістю галицької архітектури був прийом обличкування стін споруд, передусім інтер’єрів палаців і багатих будинків, керамічними рельєфними плитками з зображенням грифонів, орлів, воїнів, рослинного та геометричного орнаментів тощо.
 Розкопаний фундамент Успенського собору XII ст. У 1937 під його мозаїчною підлогою відкопано саркофаг з останками кн. Ярослава Осмомисла. Ця кам'яна гробниця експонується в Івано-Франківському краєзнавчому музеї.
У Галичі складався Галицько-Волинський літопис XIII ст. Створені одна з найдавніших пам'яток староукраїнської писемності Київської Русі-України — Галицьке Євангеліє, ікона «Покрови Богоматері» та мініатюри Галицького Євангелія XIV ст. У Крилосі встановлено пам'ятний знак Галицької землі (скульпт. П. Сопільник, архіт. В. Лукомський).
ПАМ’ЯТКИ:
ЦЕРКВА ПАНТЕЛЕЙМОНА. Єдина пам’ятка галицької архітектури ХІІ ст., що частково збереглася донині. Вона стоїть посередині валів фортеці на березі Дністра. Це стриманий і простий чотиристовпний храм, складений з блоків яскраво-жовтого каменю на вапняному розчині. Споруду прикрашала лише аркада з тоненьких півколон з коринфськими капітелями на апсидах та багато оздоблені портали. На західному порталі – колони на п’єдесталах та архівольти з різьбленням стилізованого аканта, перевитого джгутами. Вражає досконале виконання окремих деталей. Бічний портал – простіший, форми коринфських капітелів тут трохи спрощені. Галицьке різьблення за характером близьке до володимиро-суздальського.
ЗАМОК, ХІV-ХVІІ ст. На високій горі, на правому березі Дністра. Будівництво розпочато 1367, як основної твердині Галицького староства. 1590-1633 на місто було здійснено 29 татарських нападів. 1621 татари зруйнували замок. 1658 був реставрований, а 1676 його зруйнували турецько-татарські війська. Збереглися руїни.
ЦЕРКВА РІЗДВА ХРИСТОВОГО, ХІІІ-ХІV ст. Вперше згадується 1550. Неодноразово зазнавала руйнівних нападів. Реставрована 1825 (архіт. Берґер). Сучасного вигляду набула після реставрації 1904-06 (архіт. Л. Левинський). 1960 проведено основний ремонт. В інтер'єрі монументальний живопис XX ст.
МУЗЕЇ:
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК «ДАВНІЙ ГАЛИЧ». Створений вiд 8 лютого 1994 року як Державний iсторико-культурний заповiдник у Галичi на базi пам’яток iсторiї та культури села Крилос: вул. Івана Франка, 1; тел. (03431) 2-21-17, 2-19-91.
МУЗЕЙ КАРАЇМСЬКОЇ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ДАВНІЙ ГАЛИЧ»: майд. Різдва, 33; тел. (03431) 2-03-05.