Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

Невеличке містечко Почаїв, що зараз входить до складу Кременецького району Тернопільської області, добре знане в Україні та  за її межами. Це місце релігійного паломництва.
Декоративне убранство Успенського собору складається в кінці ХІХ ст. за активної участі петербурзьких академіків та худодників С. Комарова, Г.А. Боссе, І.М. Горбунова, Н.Лаврова, Є.Я.Васильєва, М.В. Нестерова, С.Ф. Верхівцева.

Настінний масляний живопис собору виконаний в 1876 році лаврськими майст­рами. Деякі композиції поміщені в масивні ліпні картуші. Збереглися також роботи, виконані в 1807 році здібним художником Лукою Долинським. Живопис інтер'єрів був реставрований в 1980р.

Храм відомий своєю чудовою акустикою. Щодо ікон, то в інтер‘єрі є деякі ще 1646 року, а головний іконостас був привезений з Москви. На "чудотворній" іконі оклад – золотий, з справжніми діамантами та рубінами. Ікона коронована одним з пап римських. В Лаврі є й печерна церква монаха Іова в справжній печері, там зберігаються його мощі.

Велику роль у становленні Почаївської обителі відіграв Іов Залізо (бл. 1550—1651 рр.). У 1582 р. він став ігуменом Дубнівського Чеснохресного монастиря, який знаходився під опікою князя Василя-Костянтина Острозького. У цьому статусі Іов перебував близько 20 років. Десь на початку ХVII ст. він покинув Дубно й оселився на Почаївській горі. Що було причиною цього, можна лише здогадуватися.

Маючи значний досвід монастирського управління, Іов зорганізував у Почаєві суспільножитний монастир, запровадивши в ньому статут чернечого життя Федора Студита. Йому довелося зустрітися з чималими труднощами.

Отже, монастир отримав свого святого, сформувалися відповідні легенди про покровительство над монастирем Матері Божої. Він почав розглядатися як святе місце. Однак це не значить, що обитель у ХVII ст. користувалася особливою популярністю. Це був монастир «місцевого значення». Таких на українських землях тоді було чимало. Принаймні на Волині в той час існували набагато відоміші монастирі. Наприклад, знаменитий Дерманський монастир.

Популярним Почаївський монастир стає у ХVIII ст. І пов’язано було це із, здавалось би, досить прозаїчними речами. Десь на початку цього століття обитель перейшла до рук греко- католиків. Називаються різні дати цієї події — 1712 чи 1713 і 1721 рр. Найправдоподібнішою датою, очевидно, варто вважати останню.

10 жовтня 1831 року ректор Волинської духовної семинарії архімандрид Флавіан з іншими священнослужителями здійснив освячення  водою Успенського собору. Після цього були відслужені вечірня молитва та молебен до Божої Матері, а на слідуючий день –Божественна літургія. Цей день вважається днем формального повернення Почаївського монастиря в Православіє після 110 річного базиліанського періоду. Невдовзі після цього на гору Почаївську прибув і перший її православний настоятель преосвященний Амвросій, єпископ Волинський і Житомирський, і з 25 жовтня в обителі почалося і архієрейське Богослужіння.