Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

Назва цієї місцевості походить від давньоруського слова «болд», що означає дуб. У слов’ян – язичників дуб вважався святим деревом, тому існує думка, що в ті часи тут знаходився Святий дубовий яр та язичницьке капище, але археологічно воно не знайдено. Декілька дубів, як свідків давнини, збереглися до нашого часу.

На сьогодні їм налічується від 200 до 400 років. Ця місцевість має свою літописну згадку під 1069р. Пов’язано це було з заснуванням тут першим руським монахом Антонієм Богородичного монастиря «…Антоній возлюби Болдині гори і ту ся вселі…»

В давньоруські дохристиянські часи на цьому місці було розташовано міське курганне кладовище. На території сучасного Чернігова збереглося багато курганів, але болдиногірська група з них сама більша. До того ж цей курганний некрополь є одним з 2, що збереглися в межах міста на території Давньої Русі.

Таким чином, з тих давніх часів, Болдини гори стали традиційним місцем поховання видатних людей, ім’я яких пов’язані з нашим містом. Тут знаходиться могила відомого українського фольклориста та етнографа О.В. Марковича – чоловіка Марко Вовчок. Народився він у Полтавській губернії та за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві був висланий до Росії у м. Орел. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною - Марією Віленською. Після одержання дозволу повернутися на Україну, разом з дружиною живе в Чернігові. Саме тут і почалась її літературна діяльність.

Невеликий яр відділяє могилу О.Марковича від місця поховання видатного українського письменника М. Коцюбинського. П'ятнадцять років свого життя провів письменник в нашому місті. Тут він написав кращі свої твори, серед яких повість «Fata morgana», в якій описав революційні події 1905-1907рр. Помер письменник у 1913р. Місце поховання він обирав собі сам. М. Коцюбинський заповів поховати себе на своєму улюбленому місці відпочинку під дубом на горі, звідки відкривається чарівний краєвид на Десну та стародавній поділ. Згодом, біля нього була похована і його дружина В.У.Коцюбинська.

На самому краї мису Болдиної гори, поруч з похованнями слов’янських воїнів знаходиться могила Невідомого солдата, воїна, що віддав своє життя під час Великої Вітчизняної війни. Коли йшли бої за взяття нашого міста фашистськими загарбниками ,мешканка Чернігова перепоховала у себе в саду чотирьох загиблих солдат. У 1967р. могили були відкриті, імена трьох вдалося встановити, їх поховали у братський могилі. Ім’я четвертого залишилось невідомим. Його поховали тут на самому високому місці Чернігова. Вшановуючи пам'ять всіх воїнів загиблих на фронтах Великої Вітчизняної війни у 1967р. був запалений Вічний вогонь.

Але Болдини гори це не тільки некрополь, це ще й улюблене місце відпочинку гостей та мешканців нашого міста. Ті, що прогулюються тут, не можуть не побачити альтанки, що стоїть край гори. Поставлена вона була тут у 1911р. на честь приїзду до нашого міста його Імператорської Величності царя Миколи ІІ. Для нього тут планувалася чайна церемонія з дивними краєвидами. Але це не відбулося і альтанка залишилась нащадкам, як романтичне місце. Мабуть саме так налаштовані відвідувачі, Які в наш час назвали її «Альтанкою кохання».

Таким, водночас дивним, пам’ятним та святим місцем є Болдини гори в Чернігові.