3702688
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Золотопотіцький замок

zolotopototskyj zamok

Західний регіон

смт. Золотий потік
Тернопільська область

Засновниками Золотопотіцького замку в другій половині ХVІ ст. стали брацлавський воєвода Стефан Потоцький та його дружина Марія Амалія Могилянка-Потоцька.

Цікаво, що Марія Могилянка була дочкою молдавського господаря Ієремії Могили та родичкою київського митрополита Петра Могили.  Будівництво фортифікаційного комплексу тривало протягом 1568-1631 рр. З тих пір і аж до кінця 18 ст. в замку в різний час жили представники цієї магнатської родини. Навіть були роки, коли твердиня до свого зруйнування в 1676 р. була головною резиденцією Яна Потоцького. Турецько-польська війна трагічно відзначилася на долі Золотого Потоку. В 1672 р. турецько-татарські сили на чолі з султаном Мехмедом ІV захопили цю фортецю Потоцьких. Сталося це після двох днів оборони, коли замок вирішили здати його ж захисники. У вересні 1676 р.  війська Османської імперії зруйнували мури вибухівкою та захопили замок вдруге. Після цього турецько-татарська армія, яку очолював бейлербей Дамаску Ібрагім-паша на прізвисько «Шайтан», спалила та дуже поруйнувала твердиню, зокрема в’їзну та наріжні башти. Трагічна доля спіткала замкову залогу на чолі з поручиком Фрідеріком фон Мелляйном. Ці оборонці до останнього чинили спротив, за що разом з іншими, хто перебував в фортеці, були страчені. Після відходу турків сплюндрований замок частоково відбудували за наказом опікунів неповнолітнього тоді ще власника Золотого Потоку Стефана Александра Потоцького. Втім остаточно споруду відновили вже на початку XVІІІ ст.
За час свого існування Золотопотіцький замок поміняв багатьох господарів. Після смерті Стефана Александра в 1727 р. ним протягом століття володіли різні відомі державні та політичні діячі з роду Потоцьких: Микола Василь, Ігнацій, Вінцентій і Александр. Потім Золотий потік перейшов до Людвіга та Ігнація Скварчинських, а після них – до Ольшевських. Останні будують в 1840 р. поблизу замку маєток та реконструюють палац Потоцьких. Втім після свого банкрутства Ольшевські вимушено продають свою власність в Золотому Потоці Яну Стоєвському. Однак довго в руках цього пана замок не затримується і його купує сімейство чернівецьких хасидів Фрідманів. В деяких джерелах відзначають, що замок також був незначний час у власності Антонія Маслевського. В кінці-кінців Золотопотіцький замок находить свого господаря серед Гнєвошів. Перший його володар з цього роду Володимир-Іполіт Гнєвош був відомим громадським та політичним польським діячем другої пол. ХІХ та поч. ХХ ст. Особливу популярність серед поляків він здобув за дуель на шаблях з німецьким чиновником Вольфом, який образив перед тим польський народ. За ініціативи саме Іполіта-Володимра сюди перенесли із Бучача суд та податковий уряд. Загалом же Гнєвоші (наступі власники – Александр Старший, Алескандр Молодший  та Антоній) володіли замком аж до 1939 р. Вони намагалися врятувати його  від руйнування. Однак Перша світова віна завдала значних збитків замку. Зокрема російські війська розграбували палац. У міжвоєнний час Гнєвоші почали повертати привабливість замку. Знову відновилася бібліотека, запрацював ресторан, з’явилася кімната для гри в карти та шахи. Навіть, подвір’я зробили під спортивний майданчик. Прихід радянської влади сумно відбився на Золотому Потоці та його пам’ятках. Це, враховуючи, що в 1935 р. ще згорів маєток-палац, побудований Ольшевськими. За радянської влади в замку короткий час діяла катівня НКВД, а пізніше різні державні районні установи.

Сучасний стан. Золотопотіцький замок нині пустує. Він перебуває в запущеному та напівзруйнованому стані. Але при цьому експерти відзначають, що в порівнянні з іншими замками Тернопільської області він гарно збережений. Стоїть ця твердиня, що збудована з червоного піщаника та вапняку, майже в центрі селища, на пагорбі, в долині  маленької річки. Раніше замок оточувався ровом та валом, а в подвір’ї була криниця (тепер засипана). Сама споруда має форму квадрату з 4 наріжними п’ятигранними двоярусними вежами по кутах. Також вежі обладнані прямокутними стрільницями. З чотирьох веж до наших днів одна (західна) не дійшла. Товщина стін між баштами – бл.2 м. Золотопотіцький замок має ще надбрамну трьохярусну вежу, також квадратну. На ній можна побачити герб Потоцьких – Пиляву. Північно-західна частина замку складається двоповерхового прямокутного у плані палаці. Товщина стін палацу–1, 8 м. Від цього палацу нині залишилася тільки основа. Втім колись він був гарно оформлений у ренесансному стилі: фасад з ганками та відкритою галереєю, різьблення  вхідного порталу тощо.

Взято з сайту Україна - це ми! http://we.org.ua/malovnychi-kutochky-ukrayiny/ternopilska-oblast/zolotyj-potik-zolotopotitskyj-zamok/

Фотогалерея

Золотопотіцький замок

Золотопотіцький замок

 
Золотопотіцький замок

Золотопотіцький замок

 
 
 
load