3727692
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Будинок Якова Лизогуба

Західний регіон

Івано-Франківська область

Будинок Якова Лизогуба (полкова канцелярія). У 90-х роках XVII сторіччя на території стародавнього Дитинця на південь від Спаського собору споруджено будинок для чернігівського полковника Якова Лизогуба — героя взяття Азова у 1696 році. Будинок в плані має форму прямокутника, довжина сторін його 21 і 16 метрів. Невеликі середні приміщення — «білі» та «чорні» сіни поділяють будинок на дві половини — чоловічу (західну) та жіночу (східну), кожна по дві кімнати. Це типовий план української «хати на дві половини», з тією лише різницею, що в будинку Лизогуба двоє сіней на чотири кімнати, а під ними — шестикамерний підвал, вхід до якого спочатку був в одній з внутрішніх стін. В іншій стіні був хід до горища. Будинок Лизогуба побудований з південної сторони міського майдану, який існував у XVII сторіччі. Тому головний фасад — північний, тут найвищого звучання досягає пластика рельєфного декору над вікнами, де застосовано оригінальний прийом оздоблення цоколя своєрідним орнаментальним мотивом контрналичника навколо вікон підвалу.

 Оскільки приміщення західної, або правої половини будинку більші, ніж кімнати східної половини, то північний і південний фасади вирішені несиметрично. В той же час східний і західний фасади, пластично оздоблені хоча і по-різному, але загалом вони симетричні. Декоративне оздоблення фасадів будинку побудовано за принципом наростання пластики і ускладнення, збагачення форм деталей від східного фасаду через дворовий південний фасад до західного (з боку Замкової вулиці) та головного північного. Цікаво, що характер декоративного оздоблення фасадів пов'язаний з призначенням приміщень:фасади східної — жіночої — половини прикрашені досить простими і скромними формами, фасадами ж західної — чоловічої — половини насичені декором з глибоким рельєфом і незбагненною грою різноманітних фронтончиків над вікнами, півколонок, кронштейнів тощо.
Невіддільними елементами архітектури будинку Лизогуба є могутні широкі вертикальні смуги—лопатки по кутах та там, де внутрішні стіни стикаються з зовнішніми. Ці лопатки поділяють площини стін на окремі секції так, як це робилося в дерев'яних хатах:в місцях перетину вінців зрубу.
В загальній композиції та декоративному оздобленні будинку Лизогуба найбільш яскраво втілена характерна риса архітектури Лівобережжя XVII — XVIII сторіч — насичена пластична обробка фасадів шляхом майстерного використання декоративних можливостей конструктивного матеріалу — цегли різної форми та розмірів. Таким чином, ця пам'ятка є чудовим прикладом продовження давньоруської художньої традиції, початої в Чернігові в барвистому мереживі орнаментальної цегляної кладки Спаського собору.
За час свого існування будинок Лизогуба кілька разів міняв призначення (наприкінці XVII — початку XVIII ст використовувався як будинок полкової канцелярії. у XVIII — на початку XX ст. — архів). У зв'язку з цим мінялася і його архітектура, але зміни торкалися головним чином внутрішнього планування і мало відбилися на фасадах. У 1718 та 1750 pp. під час пожеж була знищена дерев'яна забудова Дитинця, був пошкоджений і будинок Лизогуба. Можливо, що під час пожежі 1750 року були зруйновані коробові склепіння в двох західних камерах-кімнатах, а згодом у XIX сторіччі під час переобладнання будинку під архів були розібрані печі та прорубані вікна в східній та західній стінах. У зв'язку з частковою ліквідацією внутрішніх стін хід на горище зроблено з отвору в стелі одного з приміщень, а хід у підвал влаштовано з боку північного фасаду, до якого у XVIII сторіччі прибудовано існуючий і зараз критий ґанок — тамбур з фігурним фронтоном. Замість південного виходу зроблено вікно, а черепична покрівля замінена на залізну. У такому вигляді будинок Лизогуба зберігся до нашого часу. Зараз в ньому міститься художній відділ історичного музею, де можна познайомитися з унікальними художніми творами XVII—XIX сторіч.
Включений до складу архітектурно-історичного заповідника, будинок Якоба Лизогуба є однією з найбільш виразних сторінок історії української архітектури.

 
load