3702688
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Будинок архієпіскопа

Північний регіон

Чернігівська область

На північний захід від будинку губернатора на фоні мальовничих силуетів Спаського, Борисоглібського соборів і колегіуму виділяється двоповерховий горизонтальний корпус, прикрашений колонадою іонійського ордера, увінчаною могутнім трикутним фронтоном. Це— архітектурна пам'ятка кінця XVIII — початку XIX сторіч — колишній будинок архієпіскопа, включений до складу архітектурно-історичного заповідника.

 Будинок споруджено у 1780 році на місці більш давнього приміщення для чернігівського архієпіскопа. Оскільки цей будинок, як і попередній, входив до складу Борисоглібського монастиря, то і головний фасад був спочатку з заходу. Вхід було вирішено у вигляді широкого похилого пандуса, що вів до центрального приміщення в другому поверсі — парадного залу для прийомів. Звідси був вихід у сад і з протилежного східного боку. План будинку простий. Це —- прямокутник з двома короткими виступами-різолітами по боках (планування «покоєм») подібно до будинку губернатора, всередині розділений стінами по коридорній системі. Фасади прикрашені ритмом лопаток-пілястр та скромними наличниками вікон і простим з невеликим виносом від стіни карнизом. Східний фасад до початку XIX сторіччя прикрашав своєрідний бароковий ґанок зі сходинками, що спускались з другого поверху плавними півколами.
Після закриття монастиря його приміщення були передані під різні служби губернського призначення, а будинок архієпископа, в якому мало розміститися губернське правління, було реконструйовано. Пандус і галерея з західного боку були розібрані, двері головного входу на другому поверсі перероблені на вікно, і головним став східний, колишній парковий фасад з боку нового майдану. На місці розібраного ґанку і паркового виходу, можливо, за проектом А. Карташевського у 1804 році споруджено гарно намальований шестиколонний портик, який став окрасою нового головного фасаду будинку, підкреслюючи вхід до нього з боку майдану. Колонада портика поставлена з таким розрахунком, шоб між колонами та фасадом будинку залишився простір для під'їзду екіпажів. Завдяки значному відступу колонади від будинку портик набув великого художнього значення — стіна фасаду служить фоном, на якому яскраво вимальовуються ретельно виконані колони, увінчані іонійськими капітелями гарних пропорцій і форми. Реконструкція торкнулася не лише фасадів, а й внутрішнього планування.
У 1941 році під час фашистських бомбардувань ця пам'ятка архітектури була спалена, а в післявоєнні роки після її відбудови тут розміщено Чернігівський державний обласний архів — зібрання унікальних архівних матеріалів.

 
load