1707543
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Суми

Північний регіон

Сумська область

Суми — обласний центр на Слобожанщині, важливий індустріальний і культурний осередок держави. Місто розташоване на правому високому березі ріки Псла при впадінні до нього річки Сумки.

 Історичні дослідження зараховують Суми до міст «подвійного призначення»: тут ховались утікачі від польсько-литовського гноблення та був пункт захисту південних і південно-західних кордонів Русі.
Місто засноване 1655. У часи Київської Русі-України тут стояло місто русичів, яке дослідники ототожнюють з літописним Липецьком. Після золотоординської навали — центр удільного князівства. Населення постійно гноблене чужинцями. 1283 повстало проти татарських завойовників. Майже чотири століття місцевість була безлюдною. Протягом 1656-58 споруджено фортецю, одну з найукріпленіших на Слобожанщині. З 1658 — центр слобідського козацького полку, який, зокрема, прославився в боях з турками 1677-78. З 80-х рр. XVII ст. тут відливали гармати.
У 1780-96 — повітове місто Харківського намісництва, з 1796 — Слобідсько-Української губернії, перейменованої 1835 на Харківську. У ХVIII-ХІХ ст. розвивалися ремесла, виникли промислові підприємства. З ліквідацією полкового самоуправління козацький полк перетворено в гусарський. Особливо відзначився героїзмом у війні 1812. Розвитку економіки сприяло скасування кріпосного права (1861). Напередодні Першої світової війни налічувалось близько сорока підприємств. Життя і діяльність багатьох діячів минулого пов'язана з містом. Український філософ і поет Г. Сковорода відвідував його неодноразово (60-і рр. XVIII ст.). Тут розпочинав свою діяльність укр. поет-романтик П. Морачевський (Галузенко). 1859 побував Т. Шевченко. Різні справи приводили сюди письменників Б. Грінченка і В. Короленка, композитора П. Чайковського. Сучасні Суми є промисловим та культурним містом.
ЦЕРКВИ, ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ Й АРХІТЕКТУРИ
ВОСКРЕСЕНСЬКА ЦЕРКВА, 1702. Двоярусна, внизу розташована зимова, тепла церква. Завдяки різноманітному декору виглядає живописною, легкою. Належить до найвидатніших пам'яток слобожанської школи будівництва, виконаних у стилі укр. бароко. Автор невідомий. Втілені особливості триверхих храмів, своєрідно тлумачених у кам'яному варіанті. Після реставрації в 70-і рр. XX ст. ця унікальна пам'ятка виглядає так, як її відтворив у своїх картинах «Сорочинський ярмарок» і «Весільний викуп» видатний український художник К. Трутовський.
ДЗВІНИЦЯ ВОСКРЕСЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ, 1906. Незалежності, 19. У стилі бароко, цегляна.
СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР, 1776-88. вул. Соборна, 31. На місці дерев'яної церкви. Архіт. невідомий. Споруда капітально реконструйована 1882-92. 56-метрова дзвіниця верховодить у архітектурній композиції. Собор однобанний, чотирьохстовпний. Поєднує елементи ренесансу, бароко, класицизму. Ліпні деталі, карнизи виконані майстерно, стіни оздоблені мармуром теплих відтінків. Іконостас з білого мармуру і малахіту — справжній твір мистецтва. Інтер'єр прикрасили чудові живописні праці на біблійні теми, виконані В. Маковським, видатним художником. Деякі з ікон експонуються в художньому музеї міста. (Вул. Соборна, 31).
ІЛЬЇНСЬКА ЦЕРКВА, 1851. Закладена 1836, але після пожежі 1839 будівництво її було припинено на тривалий час. Автор невідомий. Споруджено храм на штучному підвищенні, що дозволило посилити його значимість. Пам'ятка в стилі класицизму з елементами еклектики.
ТРОЇЦЬКИЙ СОБОР, 1901-14. У, рік закладення храму будівництво проводилось під керівництвом архіт. Г. Шольца. У стилі класицизму, з елементами бароко в декорі. Використовується як зал органної і камерної музики обласної філармонії та музей скульптури. (Вул. Дзержинського, 32).
ПАНТЕЛЕЙМОНІВСЬКА ЦЕРКВА, 1911. За проектом академ. архітектури О. Щусєва. Композиційний центр однойменного монастиря, від якого збереглися двоповерхові келії, господарські прибудови. Із заходу — дзвіниця. Пам'ятка оригінальна щодо об'ємно-просторового вирішення.
ПЕТРОПАВЛІВСЬКА ЦЕРКВА, XIX ст. Цегляна, хрестово-банна. Дзвіниця з'єднана з храмом коротким переходом. Збереглись первісні прикраси інтер'єру, масляний живопис. Пам'ятка — один з кращих зразків класицизму в східних областях України.
АЛЬТАНКА, сер. XIX ст.: Театральна площа.
Невелика дерев'яна споруда — один із сучасних символів міста, її діаметр становить 6 м, висота — 10 м. Альтанка зведена без жодного цвяха.
САДИБА АСМОЛОВА, друга пол. XIX ст.: пл. Свердлова, 14.
Добре зберігся головний будинок садиби з дендропарком навколо.
ПАМ'ЯТНИКИ
Т. Шевченкові. Перший пам'ятник скульп. І. Кавалерідзе, відкрито 1920. Відновлено в 1959. Скульп. Я. Красножон, архіт. М. Махонько. (Сквер Т. Шевченка).
Надмогильні пам'ятники. На похованнях родини промисловців, діячів культури, освіти, меценатів Харитоненків (XIX ст.). Автор мармурових композицій на релігійні теми француз Арістід Круазі, автор багатьох статуй, що експонуються в музеях Франції. (Центральне кладовище).
МУЗЕЇ
Сумський художній музей ім. Н. Онацького: пл. Червона, 1.
Створено 1920 р. з експонатів із приватних колекцій О. Гансена та інших мешканців міста й Сумщини. Будівля, де розміщено музей, зводилася на початку XX ст. архітектором Г. Шольцем як головний корпус Державного банку. Сьогодні в музеї зберігаються унікальні витвори живопису та декоративно-ужиткового мистецтва українських, російських і східноєвропейських майстрів.
Музей декоративно-ужиткового мистецтва: пл. Червона, 1.
Музей історії сумського полку слобідського козацтва: вул. Воскресенська, 2.
Серед експонатів музею — деревина з укріплень Сумської фортеці середини XVII ст., фрагменти зброї, листи, копії документів Сумського полку, речі козацького побуту тощо.
Сумський обласний краєзнавчий музей, вул. Кірова, 2.
Будинок-музей А. Чехова: вул. Чехова, 79.
Музей розташовано в приміщенні колишньої садиби Линтварьових, будівництво якої розпочалося наприкінці XVIII ст. й було завершене 1820 р. Від величного маєтку з головним палацом, кількома флігелями та господарчими будівлями до нашого часу збереглися лише головний будинок та східний і західний флігелі. 1960 р. на будинку з'явилася меморіальна табличка з написом «У цьому будинку протягом 1888—1894 рр. жив і працював великий російський письменник А. П. Чехов», того ж таки року в західному флігелі було відкрито Будинок-музей письменника.
Дістати повне уявлення про велич маєтку досить важко, бо в другій половині XX ст. його територію було поділено навпіл вулицею Чехова.
Геологічний музей «Самоцвіти України»: вул. Фрунзе, 12.

 
Lázně | Profi.cz | Hledej ubytování | auto profi | Ukraina Travel | Menu4u
Інформаційна система As4u © 2000-2013
load