3703668
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Державний історико-культурний заповідник Буша

1 (3)

Центральний регіон

с. Буша
Ямпільський р-н, Вінницька обл.

Телефон: +380 433 626 190
Fax: +380 433 626 196

Бушанський скельний храм ,або інша назва Державний історико-культурний заповідник "Буша" знаходиться с. Буша Ямпільський р-н, Вінницька обл.,

Пам'ятка була відкрита у 1883 році київським професором Володимиром Антоновичем і стала найбільш таємничою пам'яткою Буші.. Вона знаходиться недалеко від села, на правому березі річки Вушанки у вузький скельній розколині. На східній стіні скелі висічено дивний рельєф, розміром близько 3х2 м.
На скельному рельєфі зображено: безлисте дерево, на одній з гілок якого сидить півень. Під деревом навколішки стоїть людина з молебно-піднятими догори руками. За нею, на підвищенні, стоїть олень. Центральне місце, між рогами тварини і гілками дерева, займає рамка з слідами напису, , який зараз розібрати практично неможливо, лише на фотографіях 1883 року ледь читаються початкові частини слів "АЗМ ЕСМЪ МІРОБОГ... ЖЕРЕЦЬ ОЛЕГОВ".
Цей рельєф — єдиний подібного роду на території України. Антонович зазначав, що ця пам'ятка "представляет редчайший тип рисунка не только у нас, но и в европейськой археологии..."
Більше ста років між дослідниками точиться дискусія і про зміст сюжету рельєфного зображення, і про час виникнення пам'ятки. Частина науковців І відносять рельєф до пам'яток дохристиянської доби, інші вважають його пам'яткою мистецтва та історії пізнього середньовіччя.
Археологічні дослідження 1985-1987 років тільки додали запеклості цім спорам: були відкриті сліди, які відносять до часу черняхівської культури II-V ст. н.е.; залишки культурного слою слов'янських стоянок VI-VIII ст. н.е.; предмети епохи Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.). Чи молилися тут і приносили жертви богам ранні слов'яни у VI-VIII ст. н.е. (але біля рельєфу і в його околицях поки не знайдено яких-небудь слідів виконання релігійних культів) , чи рельєф з’явився пізніше у епоху середньовіччя – й досі достовірно не встановлено.
Видомо, що наскельні рельєфи взагалі не характерні для Євр'опи: їх лише два: знаменитий «Мадарський вершник» в Болгарії, що зазвичай датується VIII століттям, і Бушанський рельєф. Деякі дослідники знаходять зв'язок останнього з Болгарією, посилаючись на мініатюру в болгарському Псалтирі XIV ст., де зображений майже схожий сюжет, який ілюструє рядки псалма «Як лань прагне до водних потоків, так прагне душа моя до тебе, Боже».
На користь більш пізньої датировки свідчить і тот факт, що з часу відкриття В. Б. Антоновичем в 1883 р. рельєф сильно вивітрився. Швидке вивітрювання говорить про те, що рельєф просто не міг би зберегтися з дохристиянських часів. Тому здається більш вірогідним, що пам’ятка створена порівняно недавно — в XV-XVII ст.
Колись над скельним зображенням був споруджений дах, про що свідчать два похилених пази, видовбані у верхній частині кам'яної стіни по всьому основному периметру приміщення. Ці перекриття відновлювалися та ремонтувалися у більш пізній час і згоріли під час пожежі у 1654 році, з цього часу відійшов у небуття і сам храм.
В основному приміщенні скельного храму збереглися написи польською мовою. Одна з них: «Ця печера відкрита Ромуальдом Остоєю Овсяним р 1824».
На торцевій стороні кутнього скельного блоку, поблизу рельєфу, вибито схематичне зображення всевидячого ока – трикутник з крапкою посередині, а нижче написано у два рядки: "...в пам'ять про 3 червня 1524 року".
Під написом - зображення хреста з монограмою. Обидва польські написи за палеографією подібні і відносяться до початку ХIХ cт.
Дата 1524 р. до кінця не з'ясована. Можливо вона пов'язана з датою заснування ордену Театинців, монастир яких міг існувати в цих краях з 1524 р, а можливо з однім із спустошливих татарських набігів ?
Крім основного приміщення з рельєфом, археологами були відкриті рештки двох інших приміщень скельного храму з латинським написом. Очевидно ці приміщення у ХVI-ХVII cт. використовувались під келії. Два написи латинською мовою з'явились, ймовірно, у XVІ ст. В них йдеться про звернення одного з ченців до Ісуса Христа.
Історія скельного храму - незвичайної пам'ятки культури, та історія Буші - це таємнича сторінка в історії України, яка була і зостається хвилюючою загадкою, яка так і не була розгадана до кінця.
(Державний історико-культурний заповідник "Буша". Тел.: (04336) 261-90, 261-96)

 
load