3551638
Вхід

Україна - проживання, ресторани, спорт, культура, туризм

готелі, ресторани, магазини, послуги, санаторії, озера, гори

Колегіум

k19

Північний регіон

м.Чернігів

В центрі Чернігова, на краю валу колишньої фортеці – стародавнього історичного центру, розташована одна з найдивовижніших архітектурних споруд міста, нині відома як колегіум. Колись ця будівля входила до складу кафедрального Борисоглібського монастиря – резиденції чернігівських архієпископів. Вона складається з довгого двоповерхового корпусу монастирської трапезної та дзвіниці, що безпосередньо прилягає до неї.

Розбудовувати кафедру почав чернігівський архієпископ Лазар Баранович, який 1672 р. переїхав до Чернігова. Можливо, за його ініціативою і розпочалося будівництво трапезної. В 1700 – 1702 рр. чернігівський архієпископ Іоан Максимович за підтримки та фінансування гетьмана Івана Мазепи прибудував до неї впритул дзвіницю, зв’язавши її з другим поверхом трапезної, яка в східній частині мала церкву Всіх Святих. Два куполи цієї церкви до нашого часу не збереглися. Про меценатство гетьмана свідчить закладна дошка дзвіниці з гербом Івана Мазепи та записом про пожертвування гетьмана, яка зараз тут експонується. Дзвіниця мала церкву названу на честь патронального святого гетьмана - Іоана Предтечі. Відомий описувач краю XVIII ст. Опанас Шафонський повідомляв, що коли копали фундамент під цю дзвіницю, то був знайдений срібний ідол. З нього були виготовлені срібні царські ворота для кафедрального собору. На воротах теж викарбуваний герб гетьмана Івана Мазепи.В кінці XIX ст. з заходу дзвіниці був прибудований ганок у стилі московської архітектури. На думку дослідників об’ємно – просторова композиція цієї будівлі походить від російських комплексних споруд, видовжених по осі схід – захід, які включали двоповерхову трапезну (на підкліті) з церквою та дзвіницею. Стилістично близьким до російського є надзвичайно багате декоративне оформлення будівлі, особливо південного фасаду, зверненого до Борисоглібського собору: різні за формою, півколонки, ряди поребрика, майолікові вставки, ніші, колончастий фриз утворюють візерунчатий пишний килим. Верхню частину дзвіниці прикрашають керамічні ікони “Богоматір Знамення” та “Спас Нерукотворний”. За браком приміщень у Борисоглібському кафедральному монастирі з 1749 року в трапезній відбувалися заняття класу філософії Чернігівського колегіуму, який розташовувся на території цього монастиря в 1700- 1776 рр. Чернігівський колегіум— перший навчальний заклад вищого рівня в Лівобережній Україні, що діяв з 1700 по 1786 рр., заснований з ініціативи церковних і політичних діячів, видатних письменників другої половини XVII — початку XVIII ст. Лазаря Барановича та Іоана Максимовича. Колегіум був заснований за взірцем Києво-Могилянської академії, яка в свою чергу наслідувала принципи організації, навчальні програми західноєвропейських університетів та колегіумів. Основна увага приділялася вивченню латинської мови, менше уваги - церковнослов’янській, пізніше стали вивчати російську. Вивчалася також польська, грецька, німецька, французька мови, а також поетика риторика, філософія, математика, географія тощо. В ньому здобували освіту вихідці з козацтва, міщанства, духовенства, селян. Колегіум готував освічені кадри для державної служби, перекладачів, літераторів, церковних діячів. медиків. Серед вихованців Чернігівського колегіуму імена близько двадцяти відомих медиків XVIII ст.: це і П.А. Загорський – академік, засновник першої анатомічної школи в Росії, Ю.Т. Білопольський - головний лікар в армії О.В. Суворова. Ф.І. Політковський – професор Московського університету, видатний клініцист та ін. В 1786р.

Фотогалерея

k20

k20

 
 
 
load